Як ми вже повідомляли раніше Тур’є-Реметівська сільська рада оголосила про основний етап розробки проекту державного планування щодо забудови 30 вітряків на території території урочища «Полонина Руна», площею 18,0 га.
У період з 5 січня по 5 лютого 2024 року у сільській раді вирішили приймати зауваження та пропозиції від громадян, щодо забудови вітряків та знищення екології в області, аби знизити тиск громадськості, які виступають проти таких дій. А вже 6 лютого о 14:00 у приміщенні Тур’є-Реметівської сільської ради повинні провести громадські слухання та обговорення презентації, експонування та ознайомлення з проектом Детального плану забудови Полонини вітряками. Однак термін внесення пропозицій та обговорень ще не закінчився, як перший вітряк вже встановили у Мукачівському районі на межі Закарпатської та Львівських областей.
Виходить ці обговорення банальна формальність? Звичайно такі дії не залишили байдужими закарпатських активістів, які з перших днів озвучення ідеї засипати вітряками закарпатські гори – борються за те, щоб в майбутньому не трапилось катастрофічних наслідків. Адже це не просто знищення туризму, екології, флори та фауни, позбавлення заробітку від туризму в околицях, а й майбутні паводки та підтоплення в околицях, через перетворення лісів та гір на будівельні майданчики.
Цікавими думками з цього приводу поділився волонтер та громадський активіст з Перечина Михайло Барник, який прагне почути відповіді на запитання, які турбують кожного небайдужого закарпатця. Ось, що він пише:
Я маю купу питань до цього грандіозного будівництва на які, надіюсь почути відповіді на громадських обговореннях, що призначені на 6 лютого.
Чому треба засрати хребет Полонини, а не звести вітряки десь в долині річки, де море борщовика, земля ніяк не використовується, а вітри також дують. Або хоча б на схилах, а не на самому верху?
Чи розуміють інвестори, що територія Полонини межує з обʼєктами природно-заповідного фонду – двома заказниками: орнітологічним Соколові Скелі й зоологічним Турʼя-Полянським. Чи не має тут порушень Закону України про ПЗФ та інших законодавчих актів. І чи взагалі проектовані земельні ділянки не заходять на них?
Що буде зі звірями, птахами й мікроорганізмами. Як вплине на них шум і вібрація від роботи лопатей. Чи не буде небезпеки червонокнижній флорі й фауні?
Що можна буде в реальності робити в санітарно-охоронних зонах вітряка. А вони майже кілометр в діаметрі від цього чуда. І таких зон буде аж тридцять?
Чи не будуть огорожені вітряки парканом і чи буде доступ людям і фауні на територію?
А скільки ще додатково буде побудовано підстанцій. І де гарантія, що вітряків буде лиш тридцять?
Що зроблять із не родючою землею із величезних ям, які вириють для фундаментів. А це буде тисячі кубометрів. Адже висота вітряка десь 100 м, а діаметр маху лопатей 150 м. І до твердого стійкого шару, щоб витримував і вагу вітряка й дію на щоглу потужних гірських вітрів треба буде заритися дуже глибоко! А як бути із родючим, яфинним шаром?
За скільки років відновиться травʼяний покрив і чи не буде ерозії грунтів від дощів. Бо величезна кількість будівельних та земляних робіт точно нічого доброго природі не принесе?
Зрозуміло, що всі вітряки треба між собою зʼєднати й звести в одну мережу. Мабуть то зроблять під землею. І я навіть уявити не можу як там все буде перерито. Яка там буде прокладена підземна павутина?
Куди будуть будувати дороги, щоб все необхідне вивезти наверх. А це тисячі тон будівельних матеріалів і великогабаритних механізмів?
Як буде виглядати природа після підсипки й розрівняння місця під дороги. А це декілька кілометрів по горах, вкритих лісами. Скільки під час будівництва виріжуть лісу. І це буде суцільна вирубка, а не вибіркова?
Куди планують скидувати електрику, адже це також означає вирізаний ліс під лініями електропередач?
Як вплине будівництво на потічки, які беруть свій початок на Полонині й наповнюють річки в долині. Чи не пропаде в людей вода?
Яке електромагнітне випромінювання, шумовий вплив, інфразвук, миготіння та електричне поле від роботи вітряків.
Як це буде впливати на людей і тварин. А на птахів?Не кажучи про більше 100 децибел рівня гучності від роботи тільки одного вітряка?
Як бути з ледом в зимовий час. Адже буде обмерзання лопатей і він буде розлітатись на великій швидкості, що небезпечно.
Туристичних, привабливих магнітів на Перечинщині небагато і Полонина Руна один із самих потужних!
Я її всю обʼїздив і обходив пішки не один раз і такої краси рідко де бачив. Із весни до осені лише на вихідні там буває декілька сотень туристів.
Ми з друзями два рази проводили трейловий забіг Runa Run через Полонину в Лумшори й вже першого разу було більше 300 спортсменів й більшість не із Закарпаття.
А скільком сімʼям вона допомагає коштами від збору яфин і чефез?!І цього всього може не бути! Вся візуальна краса й некивана велич Полонини порушиться.
Поки що мені видається, що в разі дозволу на встановлення цього вітропарку про прогулянки вершиною і яфини можна буде забути. А негативних ефектів від проекту буде в рази більше ніж позитиву. І тут треба дуже зважити всі за й проти від цього.
“Звичайно, що я не спеціаліст по вітряках. Розумію, що це про нашу енергетичну безпеку та наповнення бюджету громади від податків. Я не проти! Але не на вершині нашої Полонини! Чекаю коментів від екологів і біологів. Можливо не все так страшно і я згущую фарби…”, – зазначив активіст
Чекаємо, аби яких відповідей від забудовників вітряків та всіх зацікавлених у “знищенні” Полонини.
